- споглядальник
- —————————————————————————————спогляда́льникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
споглядальник — а, ч. 1) Той, хто споглядає що небудь; спостерігач. 2) Той, хто схильний до споглядання … Український тлумачний словник
споглядальниця — і. Жін. до споглядальник … Український тлумачний словник
спостерігач — (той, хто спостерігає, стежить за ким / чим н., підмічає щось), спостережник, споглядач, споглядальник, обсерватор; глядач (той, хто дивиться на що н., спостерігає щось із цікавости тощо) … Словник синонімів української мови